Порогові фінансові операції: межі обов'язку спеціально визначених суб'єктів
Чи зобов'язані аудитори, бухгалтери, юристи і ріелтори виявляти порогові фінансові операції та що з фінансового моніторингу залишається нашим обов'язком.
Порогові фінансові операції — мабуть, найвідоміше поняття фінансового моніторингу. Про них пишуть у кожному огляді й говорять на кожному навчанні. Тож чимало з нас, отримавши статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу, насамперед з'ясовують, як їх виявляти і куди про них повідомляти. Тим часом для більшості з нас закон такого обов'язку взагалі не встановлює.
Звідки береться плутанина
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон) визначає порогову фінансову операцію як операцію, сума якої дорівнює встановленому Законом порогу або перевищує його. Виявляти такі операції і повідомляти про них Державну службу фінансового моніторингу України — один з обов'язків суб'єктів первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМСПФМ — суб'єкт первинного фінансового моніторингуОсоба, на яку Закон покладає обов'язки з фінансового моніторингу: банки, інші фінансові установи, а також спеціально визначені суб'єкти — аудитори, бухгалтери, податкові консультанти, юристи, адвокати, посередники у сфері нерухомості та інші.).
Проблема в тому, що слово «суб'єкти» тут легко прочитати як «усі суб'єкти». До того ж більшість методичних матеріалів і зразків документів пишуть для банків, для яких виявлення порогових фінансових операцій — щоденна рутина. Звідти ця процедура і потрапляє в наші документи та нашу практику. Але Закон розмежовує обов'язки залежно від категорії суб'єкта, і саме з цього розмежування варто починати.
Що Закон передбачає для спеціально визначених суб'єктів
Для спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу Закон установлює власний перелік обов'язків. Обов'язок виявляти порогові фінансові операції серед нас покладено лише на суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри (частина друга статті 10 Закону).
Отже, якщо ми надаємо аудиторські, бухгалтерські чи юридичні послуги, консультуємо з питань оподаткування, працюємо адвокатом або є посередником у сфері нерухомості, порогових фінансових операцій ми не виявляємо і не повідомляємо про них.
Порогові фінансові операції — не наш обов'язок, якщо ми не проводимо лотереї та азартні ігри.
Що залишається нашим обов'язком
Проте це не означає, що операції клієнта нас не стосуються. Обов'язок виявляти фінансові операції (діяльність), щодо яких є підозра, залишається за нами, і він не залежить від суми (стаття 21 Закону). Підозра може виникнути і щодо незначної суми, тоді як велика сума сама по собі підозри не створює.
Тому важливо не підміняти одне поняття іншим. Відмовившись від порогу як критерію, не варто заміняти його іншою мінімальною сумою, нижче якої операції «не розглядаються».
Порогова фінансова операція
- критерій — сума операції
- обов'язок лише окремих категорій спеціально визначених суб'єктів
- не потребує оцінки обставин
Операція, щодо якої є підозра
- критерій — обґрунтований висновок на фактах
- обов'язок кожного з нас
- не залежить від суми
Чим обертається зайва процедура
Можна подумати, що, виявляючи більше, ніж зобов'язані, ми лише проявляємо додаткову пильність. На практиці виходить інакше. Ми обліковуємо операції, облік яких Закон від нас не вимагає, і готуємо повідомлення, не передбачені для нашої категорії. На це йде час, якого бракує на справді обов'язкове — належну перевіркуНалежна перевіркаСукупність заходів щодо клієнта: ідентифікація і верифікація, встановлення кінцевого бенефіціарного власника, мети і характеру ділових відносин, оцінка ризику, моніторинг ділових відносин і актуалізація даних. клієнтів і ведення їхніх справ.
Ще вагоміший наслідок настає тоді, коли процедуру записано у внутрішніх документах. Відтоді вона стає нашим зобов'язанням: перевіряючий оцінюватиме, чи ми її виконували, а невиконання може бути кваліфіковане як порушення власних документів. Детальніше про цей механізм — у статті «Чужі правила: чому внутрішні документи, написані для банків, обертаються проти нас».
Процедура, записана у внутрішніх документах, стає нашим зобов'язанням — і перевіряють саме її виконання.
Резюме
Виявлення порогових фінансових операцій — обов'язок, якого більшість спеціально визначених суб'єктів не має. Для нас головне — належна перевірка клієнтів і виявлення операцій, щодо яких є підозра, незалежно від їхньої суми. Зайві процедури щодо порогових фінансових операцій не посилюють нашої позиції, а створюють для нас ризик.
Як перевірити власні документи
Відмічайте виконане — позначки зберігаються лише у вашому браузері.
Словник термінів у статті (3)
- СПФМ — суб'єкт первинного фінансового моніторингу
- Особа, на яку Закон покладає обов'язки з фінансового моніторингу: банки, інші фінансові установи, а також спеціально визначені суб'єкти — аудитори, бухгалтери, податкові консультанти, юристи, адвокати, посередники у сфері нерухомості та інші.
- Належна перевірка
- Сукупність заходів щодо клієнта: ідентифікація і верифікація, встановлення кінцевого бенефіціарного власника, мети і характеру ділових відносин, оцінка ризику, моніторинг ділових відносин і актуалізація даних.
- Порогова фінансова операція
- Фінансова операція, сума якої дорівнює встановленому Законом порогу або перевищує його. Серед спеціально визначених суб'єктів виявляти такі операції зобов'язані лише окремі категорії.