← Усі статті
Належна перевірка11 листопада 2026 р. 5 хв читання

Політично значущі особи: як встановити статус клієнта, коли державного переліку немає

Де шукати відомості про політично значущих осіб, чому декларант НАЗК — ще не ПЗО і що робить нашу перевірку статусу клієнта достатньою.

Серед обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу є один, який у практиці викликає чи не найбільше запитань. Ми повинні встановити, чи не є клієнт, його представник або кінцевий бенефіціарний власник політично значущою особою. Здавалося б, нічого складного: звірити дані з переліком, як ми звіряємо їх з офіційними переліками щодо тероризму і санкцій. Але такого переліку не існує.

Обов'язок, сформульований як «вжити заходів»

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон) зобов'язує нас, суб'єктів первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ), під час належної перевірки вживати заходів, щоб встановити, чи належать клієнт, його представник і кінцевий бенефіціарний власник (далі — КБВ) до політично значущих осіб (далі — ПЗО), членів їх сімей та пов'язаних з ними осіб (стаття 11 Закону). Якщо так, ми застосовуємо посилені заходи належної перевірки: отримуємо дозвіл керівника на встановлення або продовження ділових відносин, встановлюємо джерела статків і коштів, здійснюємо поглиблений моніторинг ділових відносин.

Варто звернути увагу на формулювання. Закон вимагає від нас вжити заходів, але не визначає, за якими саме джерелами. У цьому і полягає ключ до розуміння меж нашого обов'язку. Щоб побачити, чому законодавець обрав саме таке формулювання, порівняймо ПЗО з тими категоріями осіб, для яких перелік існує.

Чому немає переліку

Для перевірки клієнтів щодо тероризму і санкцій держава веде офіційні переліки: Перелік осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності, і Державний реєстр санкцій. Кожна особа потрапляє туди окремим рішенням, тож перелік можна завантажити і звірити з ним дані клієнта.

З ПЗО інакше. Закон визначає це поняття не через перелік людей, а через перелік посад і функцій (стаття 1 Закону): Президент України, члени уряду, народні депутати, судді вищих судів, керівники державних органів і підприємств певного рівня тощо. Хто саме обіймає ці посади зараз чи обіймав раніше, держава окремим списком не публікує. Тож встановлювати це доводиться нам самим, і першим постає питання джерел.

Тероризм і санкції

  • офіційні переліки осіб
  • кожна особа внесена окремим рішенням
  • дані клієнта звіряємо з переліком

Політично значущі особи

  • переліку осіб немає
  • Закон визначає посади і функції
  • статус встановлюємо самі з доступних джерел

Де ми шукаємо відомості

Починаємо ми, як правило, із самого клієнта: з документів і відомостей, які він надає, зокрема під час складення анкети клієнта. Відомості клієнта ми зіставляємо з відкритим Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який веде Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — НАЗК). За потреби залучаємо й інші відкриті джерела. Хтось із нас користується також спеціалізованими платними базами даних, але закон не вимагає їх мати.

З цих джерел найбільше питань викликає саме реєстр декларацій.

Декларант — ще не ПЗО

Реєстр декларацій здається очевидним рішенням, проте саме тут найчастіше трапляється помилка. Коло суб'єктів декларування за антикорупційним законодавством набагато ширше за коло ПЗО: декларації подають тисячі службовців, які до політично значущих осіб не належать. Тому знайдена декларація ще не означає, що клієнт — ПЗО; вирішальною є посада, яку він обіймає або обіймав.

Є в реєстру й інші обмеження. Члени сім'ї декларанта згадуються лише в його декларації, і знайти їх як окремих осіб непросто. Пов'язаних осіб та іноземних ПЗО реєстр не охоплює взагалі. Отже, реєстр — важливе джерело відомостей, але не перелік ПЗО.

Реєстр декларацій — джерело відомостей, а не перелік ПЗО.

Коли наших заходів достатньо

Звідси неминуче постає запитання: що, як клієнт приховав свій статус і ми його не встановили? Припустімо, ми вжили заходів, звірилися з доступними джерелами і задокументували, що і коли перевіряли, але відомостей про статус там не було. На нашу думку, у такому разі достатність наших заходів має оцінюватися з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Головний практичний висновок такий: для нас вирішальне значення має не стільки результат пошуку, скільки його документування. Запис у справі клієнта про те, які джерела ми використали, коли і з яким результатом, і є підтвердженням того, що обов'язок ми виконали.

Зразок бланка

Довідка про встановлення статусу політично значущої особи

Фіксує, які джерела перевірено, коли і з яким результатом — зокрема, якщо клієнт не є ПЗО.

Запис у справі клієнта про те, які джерела ми використали, коли і з яким результатом, і є підтвердженням того, що обов'язок ми виконали.

Статус ПЗО — не привід відмовити

Залишається ще одне поширене непорозуміння, яке стосується вже наслідків встановленого статусу. Чимало з нас, з'ясувавши, що клієнт — ПЗО, воліють «про всяк випадок» відмовитися від роботи з ним. Проте закон пов'язує зі статусом ПЗО посилені заходи належної перевірки, а не відмову. Підстави для відмови визначено статтею 15 Закону, і статус ПЗО сам по собі до них не належить.

Резюме

Державного переліку ПЗО немає, і саме тому наш обов'язок полягає у вжитті заходів: використати доступні джерела і задокументувати перевірку. Реєстр декларацій — важливе, але не вичерпне джерело, а знайдена декларація ще не робить людину ПЗО. Статус ПЗО визначає обсяг нашої перевірки, але не вирішує, чи можемо ми працювати з клієнтом.

Як перевірити власні документи

Відмічайте виконане — позначки зберігаються лише у вашому браузері.

Наступна стаття · 6 з 11Типологія Держфінмоніторингу 2025: що з неї має винести небанківський СПФМ
Словник термінів у статті (7)
СПФМ — суб'єкт первинного фінансового моніторингу
Особа, на яку Закон покладає обов'язки з фінансового моніторингу: банки, інші фінансові установи, а також спеціально визначені суб'єкти — аудитори, бухгалтери, податкові консультанти, юристи, адвокати, посередники у сфері нерухомості та інші.
ПЗО — політично значуща особа
Фізична особа, яка виконує або виконувала визначні публічні функції (посади, перелічені в Законі), а також члени її сім'ї та пов'язані з нею особи. Щодо таких клієнтів застосовуються посилені заходи належної перевірки.
КБВ — кінцевий бенефіціарний власник
Фізична особа, яка незалежно від формального володіння має вирішальний вплив на діяльність юридичної особи — безпосередньо або через інших осіб.
НАЗК — Національне агентство з питань запобігання корупції
Орган, що веде відкритий Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Реєстр — одне з джерел для встановлення статусу політично значущої особи.
Належна перевірка
Сукупність заходів щодо клієнта: ідентифікація і верифікація, встановлення кінцевого бенефіціарного власника, мети і характеру ділових відносин, оцінка ризику, моніторинг ділових відносин і актуалізація даних.
Ділові відносини
Відносини між суб'єктом первинного фінансового моніторингу і клієнтом, пов'язані з наданням послуг, що виникають на підставі договору або іншим чином.
Ризик-орієнтований підхід
Принцип, за яким обсяг і глибина заходів щодо клієнта залежать від оціненого рівня ризику: чим вищий ризик, тим ґрунтовніші заходи.

Читайте також