Блог
Розбори практики, методології та змін законодавства.
Анкета клієнта: хто її заповнює і що для перевіряючого справді важливо
Чи має клієнт сам заповнювати анкету, чим ризикує суб'єкт первинного фінансового моніторингу, коли анкету заповнює працівник, і як підтвердити джерело кожного запису.
Читати далі →Схоже ім'я в санкційному переліку: що це означає і чого не означає
Чим можливий збіг відрізняється від підтвердженого, як встановити, чи йдеться про ту саму особу, і чому Перелік Держфінмоніторингу та Державний реєстр санкцій мають різні наслідки.
Читати далі →Відмова від ділових відносин: коли вона обов'язкова, а коли ні
Коли суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовити клієнтові, коли ненадання документів є підставою для відмови і чому статус ПЗО чи схоже ім'я в переліку такою підставою не є.
Читати далі →Чужі правила: чому внутрішні документи, написані для банків, обертаються проти нас
Коли ми вперше стикаємося з вимогою затвердити внутрішні документи з фінансового моніторингу, то шукаємо готовий зразок. Саме його ґрунтовність і стає проблемою.
Читати далі →Порогові фінансові операції: межі обов'язку спеціально визначених суб'єктів
Чи зобов'язані аудитори, бухгалтери, юристи і ріелтори виявляти порогові фінансові операції та що з фінансового моніторингу залишається нашим обов'язком.
Читати далі →Політично значущі особи: як встановити статус клієнта, коли державного переліку немає
Де шукати відомості про політично значущих осіб, чому декларант НАЗК — ще не ПЗО і що робить нашу перевірку статусу клієнта достатньою.
Читати далі →Типологія Держфінмоніторингу 2025: що з неї має винести небанківський СПФМ
Наприкінці 2025 року регулятор оновив картину ризиків відмивання коштів у воєнних умовах. Розбираємо, як бухгалтеру, юристу чи рієлтору застосувати це на практиці.
Читати далі →Неприбуткові організації та благодійність у типології 2025: схеми й червоні прапорці
Окремий розділ типології стосується зловживань благодійною допомогою. Що це означає для бухгалтерів і юристів, які супроводжують фонди та громадські організації.
Читати далі →Від типології до практики: як вбудувати індикатори підозрілості в роботу СПФМ
Типологія корисна лише тоді, коли її висновки живуть у ваших процедурах. Практичний підхід до перетворення індикаторів на робочий інструмент.
Читати далі →Ризик-орієнтований підхід: як оцінити ризик клієнта на практиці
Що вимагає стаття 7 Закону № 361-IX, Критерії ризиків Мінфіну № 465 і положення регуляторів: за якими критеріями оцінювати клієнта, коли високий ризик обов'язковий, коли переглядати рівень, як зафіксувати обґрунтування і що робити з клієнтом високого ризику.
Читати далі →Штрафи для СПФМ: скільки коштує кожне порушення і як захиститися
Розміри штрафів за статтею 32 Закону № 361-IX для бухгалтерів, аудиторів, юристів і ріелторів: за що штрафують, у які строки, що враховують і що ми можемо зробити до, під час і після перевірки.
Читати далі →