Що вивчити відповідальному працівнику
Маршрут з шести кроків для бухгалтерів, аудиторів, юристів і ріелторів.
Цей маршрут ми склали на основі власного досвіду. Ми — бухгалтери, аудитори, податкові консультанти, юристи, адвокати, ріелтори — суб'єкти первинного фінансового моніторингу, але не банки. Ми не ведемо рахунків клієнтів і не розпоряджаємося їхніми коштами, тому й обов'язки в нас вужчі, ніж у банків.
Нижче шість кроків: від того, хто ми за Законом, до того, що зазвичай просить показати регулятор під час перевірки. Кроки ведуть до офіційних текстів або до наших статей, де тему розібрано докладніше.
Хто ми як суб'єкт
Почнімо з категорії. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу нас робить вид послуг, які ми надаємо, а не назва посади. Усі наші категорії — спеціально визначені суб'єкти відповідно до статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон).
Від категорії залежить регулятор:
- Міністерство фінансів України (Мінфін) — для бухгалтерів і суб'єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єктів аудиторської діяльності, податкових консультантів і ріелторів (посередницькі та консультаційні послуги під час операцій з нерухомим майном). Основний акт — Положення № 282.
- Міністерство юстиції України (Мін'юст) — для адвокатів, адвокатських бюро й об'єднань і суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги. Основний акт — Положення № 3201/5.
Якщо ми надаємо послуги з обох груп (наприклад, бухгалтерські і юридичні), за нами наглядають обидва регулятори. Тоді застосовуємо обидва положення, а там, де вони розходяться, — жорсткішу норму. Офіційного роз'яснення щодо подвійного нагляду ми не знайшли: це правило ми вивели, зіставивши норми. На облік у Держфінмоніторингу стаємо один раз, зазначивши всі види діяльності.
Ще одна важлива межа: порогові фінансові операції ми виявляти не зобов'язані. Серед спеціально визначених суб'єктів цей обов'язок мають лише ті, хто проводить лотереї та азартні ігри. А обов'язок щодо підозрілих операцій залишається за нами.
Основні акти
Ці документи варто мати під рукою. Тут лише назви; тексти — на офіційному порталі законодавства, посилання нижче.
Акти:
- Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Постанова Кабінету Міністрів України (КМУ) № 850 — «Порядок взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу».
- Положення, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.06.2024 № 282 (далі — Положення № 282).
- Положення № 3201/5 — «Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами, державне регулювання яких здійснює Міністерство юстиції України».
Роз'яснення і методичні матеріали регуляторів:
- Мінфін: «Методологічна допомога (рекомендації та роз'яснення) для суб'єктів первинного фінансового моніторингу».
- Мінфін (Урядовий портал): «Мінфін надав роз'яснення щодо правил фінмоніторингу для рієлторів, бухгалтерів і податкових консультантів».
- Мін'юст: «Рекомендації та роз'яснення для суб'єктів первинного фінансового моніторингу».
- Держфінмоніторинг: «Методичні матеріали з питань фінансового моніторингу для суб'єктів підприємницької діяльності (ринок нерухомості)».
Типології Держфінмоніторингу:
- «Типології Держфінмоніторингу (усі дослідження)».
- «Ризики та загрози легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму в умовах військової агресії російської федерації — 2025».
Положення Національного банку України (НБУ) для банків і небанківських фінансових установ у бібліотеці теж є, але лише для довідки: на нас вони не поширюються.
Ключові поняття
Більшість непорозумінь із перевіряючими починається з термінів. Радимо спершу розібратися з вісьмома поняттями:
- СПФМ (суб'єкт первинного фінансового моніторингу);
- належна перевірка;
- ділові відносини;
- КБВ (кінцевий бенефіціарний власник);
- ПЗО (політично значуща особа);
- ризик-орієнтований підхід;
- відповідальний працівник;
- порогова фінансова операція.
Короткі пояснення — у словнику; вони не замінюють тексту Закону.
Щоденна практика
Щоденна робота з клієнтом складається з чотирьох дій.
Анкета. Відомості для неї ми отримуємо від клієнта і з офіційних реєстрів, а заповнює її відповідальний працівник. У клієнта запитуємо лише те, чого бракує. Підпису клієнта ми не вимагаємо: це не його обов'язок. Важливо інше — у кожного запису має бути джерело і дата.
Перевірка за переліками. Перевіряємо клієнта, його представника і КБВ за Переліком Держфінмоніторингу і Державним реєстром санкцій. Схоже ім'я — ще не збіг. Спершу з'ясовуємо, чи йдеться про ту саму особу, і фіксуємо, як ми це встановили.
Оцінка ризику. Рівень ризику визначаємо до початку роботи з клієнтом і оцінюємо клієнта та послугу, а не рахунок. Звичайні господарські події клієнта — позика, готівкові розрахунки, оплата третьою особою, одноразова зміна керівника — самі по собі не є критеріями ризику.
ПЗО. Статус політично значущої особи вимагає посилених заходів належної перевірки, але не є підставою для відмови. Високий ризик обов'язково встановлюється лише для іноземних ПЗО (а також членів їхніх сімей і пов'язаних з ними осіб). Для національних ПЗО рівень ризику визначаємо на загальних підставах.
Якщо виникає думка про відмову, пам'ятаймо: це крайній захід. Підстави для неї визначає Закон, і розширювати їх власним тлумаченням не варто. Внутрішні документи, написані для банків, часто вимагають від нас того, чого ми не можемо виконати, тож їх доцільно переглянути з урахуванням нашої діяльності.
Анкета клієнта: хто її заповнює і що для перевіряючого справді важливоСхоже ім'я в санкційному переліку: що це означає і чого не означаєПолітично значущі особи: як встановити статус клієнта, коли державного переліку немаєВідмова від ділових відносин: коли вона обов'язкова, а коли ніЧужі правила: чому внутрішні документи, написані для банків, обертаються проти насПорогові фінансові операції: межі обов'язку спеціально визначених суб'єктівЗвітність і строки
Головна регулярна звітність — річна, і подаємо її ми самі в спосіб, визначений нашим регулятором.
- Під наглядом Мінфіну — звіт за формою № 2-фінмон. Строк — не пізніше 25 січня року, наступного за звітним; коригувальний звіт — до 30 січня. Подається через вебсистему AML на порталі spending.gov.ua з кваліфікованим електронним підписом керівника.
- Під наглядом Мін'юсту — звіт за формою № 1-фінмон. Строк — не пізніше 10 січня року, наступного за звітним. Звіт і супровідний лист з кваліфікованим електронним підписом надсилаються електронною поштою міжрегіональному (територіальному) управлінню Мін'юсту.
- За подвійного нагляду подаємо обидва звіти.
Повідомлення про підозру подаємо до Держфінмоніторингу лише тоді, коли вона обґрунтована фактами. Захист, який дає Закон, поширюється на сумлінні й обґрунтовані повідомлення: Закон звільняє від відповідальності за подання інформації, якщо ми «діяли в межах цього Закону» (частина друга статті 16 Закону).
Інші строки (щодо відмови, розбіжностей у відомостях про КБВ, оновлення внутрішніх документів, навчання) залежать від ситуації. Їх наведено в кабінеті та в офіційних актах.
Перевірка регулятора
Під час перевірки регулятор дивиться не на обіцянки в документах, а на сліди реальної роботи. Зазвичай просять показати:
- справи (анкети) клієнтів із документами і джерелами відомостей;
- записи про перевірки за переліками і про оцінку ризику, з датами;
- внутрішні документи і накази про їх затвердження;
- підтвердження навчання відповідального працівника та інших працівників.
Документ, що обіцяє більше, ніж ми здатні зробити, стає доказом порушення, а не захистом. Тому краще мати короткі правила, які ми справді виконуємо, ніж розлогі, переписані з банківських.
Особливості за видом діяльності
- Регулятор — Мінфін, Положення № 282, річний звіт № 2-фінмон.
- Що насторожує бухгалтера: прохання відобразити в обліку операцію, якої не було, або не відобразити ту, що була; первинні документи з явними ознаками підробки.
- Що насторожує податкового консультанта: запитання, як приховати дохід чи актив, або схеми з фіктивними контрагентами. Питання про законну податкову оптимізацію критерієм ризику не є.
- Позика, готівкові розрахунки, оплата третьою особою, одноразова зміна керівника — звичайні господарські події клієнта. Самі по собі вони не підвищують ризику і не є підставою для відмови.
У кабінеті ці кроки зібрано в одному місці: анкети клієнтів, перевірки за переліками, оцінка ризику і робочі файли звітів.
Також: словник · зразки бланків · блог