Штрафи для СПФМ: скільки коштує кожне порушення і як захиститися
Розміри штрафів за статтею 32 Закону № 361-IX для бухгалтерів, аудиторів, юристів і ріелторів: за що штрафують, у які строки, що враховують і що ми можемо зробити до, під час і після перевірки.
Про штрафи у фінансовому моніторингу зазвичай говорять узагальнено: «великі», «до мільйонів». Для бухгалтера, аудитора, юриста чи ріелтора така картина мало що пояснює. Нижче — що саме передбачає стаття 32 Закону № 361-IX: які заходи впливу до нас можуть застосувати, скільки коштує кожен вид порушення, у які строки і що враховує регулятор, визначаючи розмір. Наостанок — що ми можемо зробити, щоб до штрафу не дійшло.
Штраф — лише один із заходів впливу
За невиконання або неналежне виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу до суб'єкта первинного фінансового моніторингу застосовують заходи впливу, адекватні вчиненому порушенню (ч. 3 ст. 32 Закону). Закон називає п'ять таких заходів:
- письмове застереження;
- відкликання ліцензії або інших документів, що дають право на діяльність, через яку ми стали суб'єктом фінансового моніторингу;
- обов'язок відсторонити від роботи посадову особу;
- штраф;
- угода про врегулювання наслідків порушення: ми сплачуємо визначене грошове зобов'язання і вживаємо погоджених заходів з усунення порушень.
Скільки коштує кожне порушення
Частина п'ята статті 32 Закону встановлює верхню межу штрафу для кожного виду порушення. Ось ті, що найчастіше стосуються спеціально визначених суб'єктів. У дужках — сума в гривнях з розрахунку 17 грн за один неоподатковуваний мінімум.
- Належна перевірка клієнта — до 12 тис. мінімумів (до 204 000 грн), п. 1.
- Відмова від ділових відносин або фінансової операції — до 20 тис. мінімумів (до 340 000 грн), п. 2.
- Створення, ведення і зберігання документів, зокрема їх втрата чи знищення, — до 12 тис. мінімумів (до 204 000 грн), п. 5.
- Неподання, несвоєчасне чи недостовірне подання інформації ДержфінмоніторингДержфінмоніторинг — Державна служба фінансового моніторингу УкраїниЦентральний орган виконавчої влади, який отримує від суб'єктів первинного фінансового моніторингу повідомлення про фінансові операції та веде їх облік; суб'єкти стають у нього на облік.у — до 20 тис. мінімумів (до 340 000 грн), п. 6.
- Невиявлення або несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають моніторингу, і порушення порядку їх реєстрації — до 20 тис. мінімумів (до 340 000 грн), п. 10.
- Перешкоджання нагляду, зокрема неподання або неповне подання документів на запит регулятора, — до 20 тис. мінімумів (до 340 000 грн), п. 7.
- Захист працівників, які повідомили про порушення, — до 12 тис. мінімумів (до 204 000 грн), п. 12.
- Політично значущі особи: невиявлення статусу, необґрунтований рівень ризику, непропорційні заходи або безпідставна відмова — до 100 тис. мінімумів (до 1 700 000 грн), п. 13-1.
- Замороження активів і зупинення фінансових операцій — до 100 тис. мінімумів (до 1 700 000 грн), п. 4.
- Невиконання вимог про усунення порушень або невжиття заходів за результатами перевірки — до 100 тис. мінімумів (до 1 700 000 грн), п. 9.
- Незабезпечення належної організації фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог регулятора — до 10 % загального річного обороту, п. 13.
- Інші вимоги законодавства у сфері фінансового моніторингу — до 3 тис. мінімумів (до 51 000 грн), п. 14.
Найдорожче коштує не окрема помилка в анкеті, а система, якої немає: неорганізований моніторинг і невиконані вимоги регулятора.
Коли порушень кілька
Якщо виявлено два і більше видів порушень, штрафи за кожен вид додають (ч. 6 ст. 32 Закону). Для суб'єктів, які не є фінансовими установами, загальна сума не може перевищувати двократного обсягу вигоди, одержаної внаслідок порушення. Якщо вигоду визначити неможливо, межа становить 1590 тис. мінімумів.
Тому одна перевірка, яка виявила недоліки одночасно в належній перевірці, документах і звітності, — це не один штраф, а сума трьох.
Строки: шість місяців і три роки
Захід впливу застосовують протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення (ч. 3 ст. 32 Закону). День виявлення — це дата, коли регулятор склав документ, у якому зафіксовано порушення.
Практичний наслідок: порушення, вчинене понад три роки тому, підставою для заходу впливу вже не буде. Але документи ми зберігаємо довше, тож саме вони показують, як ми працювали весь цей час.
Що враховують, визначаючи розмір
Цифри з переліку — це верхня межа, а не тариф. Обираючи захід впливу і розмір штрафу, регулятор зобов'язаний врахувати обставини порушення (ч. 7 ст. 32 Закону):
- характер і тривалість порушення;
- наш фінансовий стан;
- вигоду, одержану внаслідок порушення, і збитки третіх осіб, якщо їх можна визначити;
- повторність: чи застосовували до нас заходи впливу за однорідне порушення протягом останніх трьох років;
- ступінь відповідальності;
- співпрацю з державними органами системи фінансового моніторингу.
Кожна з цих обставин — аргумент, який ми можемо навести у своїх поясненнях.
Штраф для посадової особи
Окремо від заходів впливу до суб'єкта Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність посадових осіб. За статтею 166-9 КУпАП за порушення вимог щодо належної перевіркиНалежна перевіркаСукупність заходів щодо клієнта: ідентифікація і верифікація, встановлення кінцевого бенефіціарного власника, мети і характеру ділових відносин, оцінка ризику, моніторинг ділових відносин і актуалізація даних., політично значущих осіб, подання інформації, ведення і зберігання документів, відмови від ділових відносинДілові відносиниВідносини між суб'єктом первинного фінансового моніторингу і клієнтом, пов'язані з наданням послуг, що виникають на підставі договору або іншим чином., замороження активів, виявлення і реєстрації фінансових операцій на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу накладають штраф від 300 до 2000 мінімумів (від 5 100 до 34 000 грн).
Як проходить процедура і де наші права
Після перевірки складають акт. На зауваження до акта в нас є п'ять робочих днів з дня отримання другого примірника. Письмові зауваження разом із документами стають невід'ємною частиною акта (п. 54 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 662). Якщо ми усунули порушення ще під час перевірки, про це роблять запис в акті (п. 48 Порядку).
Розглядаючи питання про захід впливу, регулятор запрошує нашу уповноважену особу для пояснень або заперечень. Запрошення надсилають не пізніше ніж за два робочі дні до розгляду (ч. 10 ст. 32 Закону).
Рішення про захід впливу набирає чинності з наступного робочого дня після його прийняття. Оскаржити його в суді можна протягом місяця з дня набрання чинності (ч. 11 ст. 32 Закону). Якщо протягом цього місяця ми не повідомили про добровільну сплату штрафу і не оскаржили рішення, воно стає виконавчим документом.
Інформацію про застосовані заходи впливу, зокрема назву суб'єкта і розмір штрафу, оприлюднюють на сайті регулятора, і вона залишається доступною щонайменше п'ять років (ч. 11 ст. 32 Закону). Для практики, яка живе репутацією, це часто болючіше за саму суму.
Як знизити ризик ще до перевірки
Більшість дорогих порушень — не результат зловмисності, а відсутність записів: перевірку клієнта проведено, але не задокументовано; рішення ухвалено, але не обґрунтовано; звіт подано, але підтвердження не збережено. На перевірці оцінюють те, що можна показати.
Тому найкращий захист — система, у якій кожна дія залишає слід: затверджені внутрішні документи, що відповідають нашій діяльності, справи клієнтів з датами і підставами рішень, журнал перевірок за переліками, звіти, подані вчасно. Як перевірити, чи готові ми до перевірки, — у тесті готовності.
Резюме
Штрафи за статтею 32 Закону № 361-IX залежать від виду порушення і можуть сягати сотень тисяч гривень, а за системні недоліки — відсотка від обороту. Розмір визначають з урахуванням обставин, тож пояснення, усунені порушення і задокументована робота мають значення. Найдешевший спосіб уникнути штрафу — мати докази належної роботи ще до того, як про них запитають.
Як перевірити власні документи
Відмічайте виконане — позначки зберігаються лише у вашому браузері.
Словник термінів у статті (4)
- СПФМ — суб'єкт первинного фінансового моніторингу
- Особа, на яку Закон покладає обов'язки з фінансового моніторингу: банки, інші фінансові установи, а також спеціально визначені суб'єкти — аудитори, бухгалтери, податкові консультанти, юристи, адвокати, посередники у сфері нерухомості та інші.
- Держфінмоніторинг — Державна служба фінансового моніторингу України
- Центральний орган виконавчої влади, який отримує від суб'єктів первинного фінансового моніторингу повідомлення про фінансові операції та веде їх облік; суб'єкти стають у нього на облік.
- Належна перевірка
- Сукупність заходів щодо клієнта: ідентифікація і верифікація, встановлення кінцевого бенефіціарного власника, мети і характеру ділових відносин, оцінка ризику, моніторинг ділових відносин і актуалізація даних.
- Ділові відносини
- Відносини між суб'єктом первинного фінансового моніторингу і клієнтом, пов'язані з наданням послуг, що виникають на підставі договору або іншим чином.
Джерела: Закон України № 361-IX, ст. 32 (ред. від 23.10.2026); КУпАП, ст. 166-9; Порядок здійснення нагляду, затверджений постановою КМУ № 662, пп. 48, 54. Тексти — zakon.rada.gov.ua.